Виставка «Miras. Спадщина»
Скарбниця запрошує відчути культуру Криму на виставці «Miras. Спадщина»
Що ми знаємо про культуру кримських татар – корінного народу України? Що означають символи традиційного орнаменту Орьнек? Як кримські татари вбирались і проводили дозвілля 200 років тому? Що з давніх традицій живе донині? Які сенси обʼєднують кримських татар та українців?
Кримські татари – корінний народ України, чиє походження та історична доля нерозривно повʼязані з Кримом і Північним Причорноморʼям. Традиційна культура цієї спільноти століттями поєднувала в собі окремі риси різних цивілізацій: середземноморської, близькосхідної, центральноазійської. Але на своєму шляху вона не стала уламком чи периферією жодної з них, вибудувавши власну ідентичність та самобутність в унікальному етнічному мереживі Криму.
Виставка «Miras. Спадщина» є спільним виставковим проєктом з ГО «Алєм», яка опікується захистом і популяризацією кримськотатарської нематеріальної культурної спадщини. Мета виставки – показати культуру кримських татар живим явищем з безперервними традиціями, які досі продовжують впливати на цінності суспільства, бути частиною повсякденного життя, політичної культури та взаємин з оточуючим світом і людьми.
На виставці «Miras. Спадщина» вперше комплексно представлено найбільшу на материковій частині України колекцію предметів кримськотатарського ювелірного мистецтва й побуту XVIII – початку XX століть. Зокрема, тут можна побачити срібні кʼушаки (жіночі пояси) та топеліки (навершя жіночих головних уборів), які захоплюють витонченістю роботи в техніці кримськотатарської філіграні. Також демонструються срібні футляри для Корану та чоловічі амулети, посуд для кавування, традиційний одяг кримських татар, зразки вишивки золотом.
Глядачі матимуть змогу познайомитись зі звичаями, мистецтвом, естетичними, релігійними та світоглядними традиціями корінного народу Криму через багаті орнаментальні композиції, які створювались майстрами декоративного мистецтва не лише як естетичний елемент інтерʼєру, але й містили у собі глибокі сенси, такі близькі й зрозумілі українцям, а саме: прагнення благополуччя, міцної родини, безпеки й захисту, поваги до старших, здоровʼя, звʼязку з природою та батьківщиною.
В другому залі виставки представлено Крим очима іншого – на літографіях з однойменного альбому Фрідріха Гросса. Цей митець, нащадок німецького колоніста, показав традиційний світ кримських татар першої половини ХІХ століття, коли була жива спадщина ханських часів. Чимало з зображених Гроссом памʼяток були знищені в процесі російської колонізації.
Партнерами проєкту є:
Національний музей українського народного декоративного мистецтва;
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського;
дизайнерка українського етнічного одягу Олена Дідик.
В експозиції представлені предмети з приватних колекцій Есми Аджієвої, Віталія Проволовського та Ельміри Сеіт-Аметової.
Проєкт має на меті не лише познайомити широку аудиторією зі звичаями, мистецтвом, естетичними та світоглядними традиціями кримських татар через контакт з оригінальними артефактами, але й наголосити на обʼєднуючих сенсах традиційного мистецтва кримських татар та українців. Виставковий проєкт є тією платформою, яка дозволяє побачити спільності у образі мислення, почуттях та цінностях, притаманних як українцям, так і кримським татарам, які прагнуть жити у мирі та злагоді. В цьому допоможуть інтерактивні заходи, заплановані в просторі виставки: лекції, майстер-класи, неформальні тематичні зустрічі з кримськотатарськими митцями.
Виставка «Miras. Спадщина» втілюється в рамках проєкту ГО «Алєм» «Сенси, що обʼєднують», за підтримки Швейцарії.
Куратори виставки — кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України Олексій Савченко та голова ГО «Алєм» Есма Аджієва.
Скарбниця Національного музею історії України працює з вівторка по неділю, з 10:00 до 17:00. Адреса музею: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»). Виставку можна відвідати за квитком до Скарбниці.
Виставка триває до 31 травня 2024 року.