Традиційне вбрання
кримської татарки
Цього року ми відзначаємо
15-річчя приєднання України до Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини.
Нам надзвичайно приємно вітати в нашому проєкті «Сенси, що обʼєднують» яскраву зірку української журналістики та телеведучу Марічку Падалко.
«До цієї зйомки кримськотатарське вбрання я бачила лише здалеку, і хвилювалася, чи можу на зйомках хоч трохи відповідати образу. І я ніколи не могла подумати, що воно стане настільки рідним за кілька годин, ніби я була кримською татаркою в минулому житті».
Марічка Падалко, ведуча ТСН та 1+1 Україна
На перший погляд здається, що традиційне вбрання кримської татарки — це складний комплекс, що складається майже з десятка елементів, але насправді він ретельно продуманий і немає жодної зайвої деталі. Це система взаємоповʼязаних предметів одягу, головного убору, аксесуарів та прикрас, що відображають певну інформацію, закодовану у знаках та символах про його володарку.
Жіночий головний убір фес зʼявився у гардеробі кримських татарок у ХVII столітті і є популярним до нині, виготовляється з оксамиту та найчастіше прикрашається золотими монетами, вишивкою золотими нитками або річковими перлами.
Верхня частина фес зазвичай прикрашена ювелірною прикрасою топелік із золота та срібла, що виконана у техніці ажурної багатоярусної філіграні.
За традицією, нареченій після весілля зрізали локони на скронях і прикриваючи їх, пришивали на краї жіночого головного убору фес ювелірну прикрасу зіліф аски.
Скроневі прикраси були сакральним елементом одягу заміжньої жінки до 40 років.
Різні види головних покривал відображали вік, соціальний статус, стан в житті та події, в яких брала участь жінка. Вони були не лише частиною одягу, але й способом виразу культурних традицій та індивідуальності.
Марама — покривало з домотканого полотна, яке одягали зверху на фес. На головних покривалах часто вишивали орнаментальну композицію егрі дал — «вигнута гілка», жіночий орнамент Орьнек, який унаочнює поєднання властивостей, характерних для жінок, — гнучкість, динамічність, мінливість, здатність до розвитку.
В сучасній інтерпретації цей орнамент віддає шану жінкам за їхню мудрість, сильний дух та здатність до адаптації у різних сферах життя, від родинних справ до творчості та соціального внеску. Ці якості є справжніми цінностями, які є спільними для обох культур і обʼєднують українських і кримськотатарських жінок.
Марама. Вишивка Юлії Тулупової
Йіпішли кушак — традиційний кримськотатарський пояс. У його основі лежить тока (пряжка) і сулюки рівномірно розташовані по тканій стрічці. Пряжка має форму юзюм япрак (виноградний лист).
Сімʼя нареченого дарувала іпішли кушак нареченій, що символізувало побажання великої та міцної родини. Виноградний лист є одним з найдавніших символів родючості, життєвої сили і несе функцію оберегу.
Колекція Скарбниці Національного музею історії України
Запрошуємо вас у захоплюючу подорож у світ культури кримських татар. Ми зберігаємо унікальні знання, які розкривають багатий дух народу та відданість традиціям.
Запрошуємо вас відвідати захопливу виставку «Miras. Спадщина», яка проходить в Києві, у Скарбниці Національного музею історії України за адресою вул. Лаврська, 9, корпус 12. На виставці ви матимете унікальну можливість побачити вживу твори кримськотатарського мистецтва та вражаючі зразки традиційного одягу. Виставка відкрита з вівторка по неділю і триватиме до червня 2024 року.
Запрошуємо вас в подорож через світ краси та виразності, де обʼєднуючі сенси стають видимими
через обʼєктив талановитої фотохудожниці Катерини Гузь.
Автори тексту: Есма Аджієва, Олексій Савченко